29–30 жовтня 2026 року в Одеському національному технологічному університеті відбулася XIX Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології і автоматизація – 2026» (ІТІА 2026). Упродовж двох днів науковці, викладачі, аспіранти та студенти обговорювали дослідження, що поєднують математичне моделювання, штучний інтелект, автоматизацію, освіту й медицину. В умовах воєнного стану зустріч проходила дистанційно на платформі Zoom, зберігаючи можливість безпосереднього наукового спілкування між учасниками з України та зарубіжжя.
До конференції було подано 412 тез доповідей, підготовлених 752 авторами з 93 організацій, це другий результат за чисельністю для проведення конференцій в нашому університеті. Серед них - 13 закордонних організацій із Казахстану, Грузії, Молдови, Словаччини, Північної Македонії, Румунії, Індії, Республіки Косово та Польщі. Із-за кордону надійшло понад 60 робіт, майже половина з них із них - із Молдови. Така географія учасників засвідчує інтерес міжнародної наукової спільноти до конференції та готовність підтримувати співпрацю з українськими дослідниками. Робочими мовами конференції були українська й англійська.
На відкритті учасників привітали радник ректора ОНТУ, академік НААН України Богдан Єгоров та проректор з наукової роботи і міжнародних зв’язків ОНТУ Ольга Ольшевська. Голова оргкомітету конференції Сергій Котлик у вступному слові наголосив на значенні дистанційного обміну науковими результатами: онлайн-зустрічі дозволяють дослідникам знайомитися з новими ідеями, обговорювати власні розробки та підтримувати професійні контакти попри обмеження воєнного часу. 
Важливою рисою цьогорічної конференції стала участь молоді: поряд із досвідченими вченими свої роботи представили понад двісті студентів та 78 аспірантів. Для молодих дослідників така зустріч - це можливість представити власні напрацювання, ознайомитися з підходами інших наукових колективів і визначити перспективи подальших досліджень. Поєднання досвіду знаних фахівців та ідей молоді підтримує наступність наукових шкіл і сприяє підготовці нового покоління українських науковців. Вагомий науковий склад учасників також став однією з особливостей ІТІА-2026. Серед авторів представлених робіт - 49 представників категорії докторів наук, професорів, завідувачів кафедр і директорів та 138 кандидатів наук, доцентів і докторів філософії (PhD). До конференції долучилися представники університетів, наукових установ і дослідницьких колективів, що забезпечило широкий фаховий погляд на проблеми інформаційних технологій та автоматизації.
Чотири пленарні доповіді окреслили різні напрями розвитку сучасних інформаційних технологій. Андрій Копп, завідувач кафедри програмної інженерії та інтелектуальних технологій управління НТУ «Харківський політехнічний інститут», присвятив виступ «Bridging the Gap between IT Education and Industry» зближенню ІТ-освіти з потребами індустрії. Ця тема безпосередньо стосується університетів: як готувати фахівців, чиї знання й уміння відповідають завданням сучасної професійної діяльності. Олексій Ізвалов, доцент Економіко-технологічного інституту імені Роберта Ельворті та регіональний координатор Global Game Jam в Україні, розповів про поточний стан і перспективи розвитку української спільноти Global Game Jam. Доповідь доповнила освітню проблематику питаннями розвитку спільноти розробників комп’ютерних ігор. Андрій Дреус, професор, завідувач кафедри аерогідромеханіки та енергомасопереносу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, представив дослідження стійкості руху малорозмірного безпілотного літального апарата поблизу водної поверхні. Віктор Олевський, професор НТУ «Дніпровська політехніка», зосередився на методах нечіткої математики у генетичних дослідженнях. Разом ці виступи показали широту застосування математичних та комп’ютерних методів - від підготовки ІТ-фахівців до задач аеродинаміки й генетики.
Після пленарної частини робота продовжилася на об’єднаних секційних засіданнях і круглому столі «Інформаційні технології та цифрова трансформація суспільства». Загалом тематика конференції охоплювала одинадцять напрямів, серед яких - захист інформації, проєктування програмних комплексів, телекомунікації, робототехніка, вебдизайн, 3D-моделювання та 3D-друк.
Помітне місце у програмі посіли дослідження представників Технічного університету Молдови. Їхні роботи стосувалися налаштування регуляторів методами оптимізації, автоматизованого контролю доступу автомобілів на паркування, діагностики захворювань листя та аналізу ґрунту, а також навчальної системи відстеження об’єктів за допомогою дронів. На круглому столі були представлені теми застосування штучного інтелекту в комп’ютерній томографії, аналізу геномних даних та керування продуктивністю інформаційно-комунікаційних мереж.
Дослідники ОНТУ представили розробки, пов’язані з технологічними процесами та завданнями виробництва. У програмі були роботи О. Погребного та І. Світого з автоматизованого керування післязбиральним дозріванням зерна; Б. Коренного, О. Гурського та І. Світого - з удосконалення цифрової системи керування сушінням кукурудзи; Б. Готопіла та О. Жигайла - з розміщення вантажу в системі підтримки прийняття рішень для доставки хлібобулочних виробів. О. Гурський і С. Дубна досліджували координувальне управління робототехнічними системами, а Р. Рустамов та О. Жигайло - розрахунок параметрів програми замісу тіста за показниками якості борошна. Ці напрями відображають зв’язок університетської науки з потребами харчової промисловості й автоматизації виробництва.
Комп’ютерні та інформаційні технології теж були широко представлені у роботах інших дослідників ОНТУ. С. Войтов та О. Нєнов розглянули взаємодію великої мовної моделі з генератором Text-to-3D для підвищення якості автоматичного створення тривимірних моделей. С. Котлик та О. Соколова присвятили дослідження оптимізації полігональних 3D-моделей для візуалізації в Unity та FDM-друку, а спільно з В. Станкевич - інформативності програмного температурного моніторингу відеокарти NVIDIA GeForce RTX 5050. Робота А. Селіванової та Є. Жука стосувалася порівняльного оцінювання фактичної точності відповідей великих мовних моделей за різних умов надання інформаційного контексту. Ці теми поєднують дослідження можливостей штучного інтелекту з питаннями комп’ютерної графіки та роботи апаратного забезпечення.
Окремий блок робіт ОНТУ охоплював програмну інженерію, комп’ютерні мережі та кібербезпеку. С. Болтач і Є. Жук досліджували підхід Design-to-Code для автоматизації розробки користувацьких інтерфейсів; Д. Голочалов, А. Селіванова та Ю. Корнієнко - інтеграцію протоколу Double Ratchet у багатокористувацькі системи комунікації. І. Кобизев та О. Сіренко розглядали проєктування системи моніторингу якості обслуговування в контейнеризованій мережі, а О. Митрофанов і О. Сіренко - розроблення експериментального стенду для моніторингу безпеки контейнеризованих систем на платформі Raspberry Pi. Доповнила цей напрям робота Д. Янчева та С. Котлика з розробки й дослідження вебплатформи для управління організаційною структурою підприємства.
Інші секційні доповіді охоплювали оцінювання якості критичного програмного забезпечення керування польотами, машинне навчання для дослідження зневоднення рослин, виявлення динамічних об’єктів в умовах обмеженої видимості та автоматичне розпізнавання фейкових новин. Міждисциплінарний характер зустрічі підкреслили також роботи з відновлення даних гідрохімічного моніторингу Канівського водосховища та використання Tinkercad і Arduino у шкільному STEAM-проєкті з керування ґрунтовим мікрокліматом (робота з Грузії). 
За підсумками ІТІА-2026 готується електронний збірник тез. Його випуск заплановано до 20 листопада 2026 року з подальшим надсиланням зареєстрованим учасникам та розміщенням у репозитарії ОНТУ. Для зареєстрованих учасників також заплановано сертифікати участі обсягом 21 година - 0,7 кредиту ЄКТС.
ІТІА-2026 продовжила традицію наукових зустрічей в ОНТУ, на яких дослідники різних поколінь і країн можуть представити свої результати та побачити їх у ширшому професійному контексті. Для молодих учасників це можливість долучитися до фахового діалогу, а для наукових колективів - знайти спільні теми для подальшої роботи.

Сергій Котлик, голова оргкомітету конференції